Кохана синонимы

коханий

КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДА фольк. Це тільки в юності думається, що твоя кохана залишиться однаковою на все життя (М. Стельмах); Грай, дуда моя кленова, як не грала ти давно, щоб для любої розмови мила глянула в вікно (В. Сосюра); Ти спиш, моя люба, далеко, далеко… (К. Герасименко); Як жить на світі хороше, у парі йти з любимою! (І. Гончаренко); З колодниками гнали його по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (М. Стельмах); Земля назустріч йому кидала фіміамом туманів своїх і ніжно дихала, як засоромлена коханка (В. Винниченко); (Василь:) Он-он де те віконечко, ..там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний); — Кинув я наймитування. Домовилися з моєю любкою — засилаю сватів (Ю. Збанацький); Ми кохались не так, Як кохається всяк, — Я та любонька Аннабель-Ді (П. Грабовський); Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Ф. Бурлака); — Возьми, сину, нагайку-дротянку, Провчи, сину, свою милоданку (П. Чубинський); Вийди, дівчино, Вийди, рибчино, Вийди, серденя, Утіхо ж моя (П. Чубинський); Коли б мені новий човник Та новеє ще й веселечко — Сів би поїхав на той бережечок, Де дівчина, моє сердечко (пісня); — Введи у дім дружину собі, ладу (Л. Костенко).

КОХА́НИЙ прикм. (якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БЛЕНИЙ розм. Жайсак певно говорив їй щось хороше, а втім, і найпростіші слова в устах коханої людини завжди бринять чарівною музикою… (З. Тулуб); — Вулкасю милий, уродливий! Мій друже вірний, справедливий! Чи дуже любиш ти мене? (І. Котляревський); Він стояв у садку під яблунею, вкритою білим цвітом, і говорив з любою дівчиною (М. Коцюбинський); В кіосці сидить Маруся Богуславка, найстарша й любима Юсуфова жінка (І. Нечуй-Левицький); Удова його люблена тоді вже звінчалася з якимсь шинкарем (Марко Вовчок).

КОХА́НИЙ ім. (чоловік, якого кохають), МИ́ЛИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, КОХА́НЕЦЬ рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮБКО́ розм., ЛЮ́БЧИК розм., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́Н заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк., СОЛОДЯ́ТКО фольк., ЛА́ДО фольк. Вона покаже вам, що й зараз люди вміють кохати і з вірністю ждати коханих! (О. Гончар); Якщо зійде моя рута, Остануся тута, Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); — Не любий він мені, — кажу їм.. — Що ж вони? — Годі, кажуть, усе любого та милого дожидати (Панас Мирний); Нічого не відповіла йому Зінька.. і пішла стежкою одна, пригнічена, ображена в кращих своїх почуттях, покинута любимим (А. Шиян); На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І. Франко); То була її любов, то був її любчик Павлусь (І. Нечуй-Левицький); Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (коломийка); — Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько — Де милий витає (Л. Боровиковський); — А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко Та й защебетало (коломийка); — Не бійся, ладо моє, Нікуди я від тебе не піду (Д. Міщенко).

ПЕ́ЩЕНИЙ (якого дбайливо, з любов’ю доглядають, виховують), КО́ХАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ. Від дитинства звикла (Ядзя), що всі коло неї старалися угодити дрібним забаганкам пещеної дитини (Н. Кобринська); Е-е, славні мужчини. Такі кохані та плекані — хоч живими в рамку заводь (І. Рябокляч).

УЛЮ́БЛЕНИЙ (якого дуже люблять, дорогий і близький серцю), КОХА́НИЙ, УКО́ХАНИЙ, ЛЮБИ́МИЙ, ЛЮ́БИЙ, ФАВОРИ́ТНИЙ. — Ти для мене тепер не лише улюблений поет, ти мені рідний, як батьківщина (З. Тулуб); Як тебе та не любити, мій коханий край! (В. Сосюра); Ганна!.. Колись його укоханий у мріях ідеал! (Б. Грінченко); Стрункими рядами рушили богунці повз любимого командира (О. Довженко); Здрастуй, місто, несказанно любе, Повне цвіту — теплого дощу! (Т. Масенко); Асесор з Реєнгом, як двоє ворогів, сперечку повели про фаворитних псів (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. коханий —
   (той, якого кохають) милий, любий, розм. любко.
   Словник синонімів Полюги
2. коханий —
   I к`оханий-а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до кохати (у 3 знач.). II кох`аний-а, -е. 1》 Якого кохають. 2》 у знач. ім. коханий, -ного, ч.; кохана, -ної, ж. Той (та), кого кохають. 3》 Якого люблять.
   Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коханий —
   I бажаний, білозор («Козаченьку-білозору, говори зі мною»), возлюбениий (заст.); возлюбленик, коханець, коханок, ладо, люб, любас, любасник, любасок, любенький, любесенький, любець, любий, любик, любимець, любимчик, любина, любич, любиш, любище, любко…
   Словник синонімів Вусика
4. коханий —
   Коха́ний, -на, -не
   Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. коханий —
   Коха́ний, -а, -е 1) Любезный. Ляхам своїм коханим росказуйте, а не мені. Стор. 2) = коханець. Не жди свого коханого з далекого краю. Мет. 3) Милый, любимый, дорогой. Чи я в батька не кохана була? н. п. Пан-отченьку ти наш коханий! К. ЧР.
   Словник української мови Грінченка
6. коханий —
   КОХА́НИЙ, а, е. 1. Якого кохає (у 1 знач.) хто-небудь; любий. Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М.
   Словник української мови у 20 томах
7. коханий —
   ко́ханий дієприкметник від: коха́ти коха́ний прикметник любий
   Орфографічний словник української мови
8. коханий —
   Любий, милий, дорогий, найдорожчий; ЯК ІМ. ур. лицар серця, флк. ладо.
   Словник синонімів Караванського
9. коханий —
   КО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до коха́ти 3. Звитий [вінок] з мирту дорогого, З щиро коханих квіток (Щог., Поезії, 1958, 349); // у знач. прикм. Далеко ясніло кохане та ніжне лице [панни], мармурові неробочі руки (Вас., І, 1959, 265). КОХА́НИЙ, а…
   Словник української мови в 11 томах